Наші святочні пориви - палкі та вознеслі,
Ніби й не нам волокти цю планиду грузьку.
Далі, все далі від нас рибалки і теслі,
Тільки предвічні сліди на воді та піску.
Годі рибалити, браття - глибини стемніли:
Риба з морів у бляшанки тісні запливла.
Наші обійми схололи, обличчя змарніли
В холоді надто блискучих будівель зі скла.
Між синтетичних ялинок шукаємо віху:
Як розпізнати майбутнє, о куле скляна?
Акумулятор для німба - винахід віку,
На видноколі - вогнетривка купина.
Щось ми згубили (а може, знайшли) на розпутті,
Тут, в епіцентрі іржавих дротів та епох.
З тихим благанням дивиться в очі майбутні
Наш до ялинки підвішений крихітка-бог...
@smartbot_tg_bot